- Медаль "Незламним. Російсько-українська війна" Перші медалі захисникам міст-героїв України
- СПРАВЖНІ НАГОРОДИ ВТО "Орден" ВГО"КРАЇНА"та"ЗВИТЯГА"
- Захисникам Вітчизни та волонтерам
- ПЛАКЕТКИ, КОЇНИ та ЗНАЧКИ
- Нагороди в/ч та підрозділів, розроблені та виготовлені ВТО "Орден"
- 19 червня - День медичного працівника!
- Закон "Про нагородну систему України"
- Орден Нескорених та усі Знаки народної пошани
- АЛЕЯ СЛАВИ - нагородження Героїв
- ПОДАРУНКИ ДО КОЖНОГО СВЯТА
- Нагороди силових структур, громадських організацій, для міст і громад, спортсменів, героям Чорнобиля
- ІСТОРІЯ НАГОРОД України та країн світу
- Розробка та виготовлення нагород та знаків
- Мапа сайту
Артикул: ВТО_
Про що мріє дівчина у 23 роки? Ну точно не про війну. А якщо таких дівчат дві і вони двійнята? Веселі, талановиті та працьовиті, як про них каже їхній класний керівник Любов Калініченко. Вони вишивали і малювали, грали у волейбол і займалися танцями. Точно не про виклик з військомату. І мама цих дівчат навіть подумати не могла, що їх обох, одночасно призовуть на війну. Але 20 березняі 2014 Віта і Наташа Лусти з села Рудня Броварського району отримали повістки. «Робота в нас така. Самі її вибирали», сказали дівчата і опинились в медичній частині 72 механізованої бригади. Досвід роботи медсестрами хірургічного відділення Київської клінічної лікарні на залізничному транспорті номер 3 і практичні заняття з надання медичної допомоги на полі бою зробили з тендітних близнючок справжніх рятувальниць людських життів. Разом із 72 бригадою вони переміщувались по лінії фронту і працювали в 24 кілометрах від ворога. Розгортали медпункт де і надавали першу медичну допомогу. Дислокація бригади була спочатку під Волновахою потім біля Сонцевого, де на той час ворог завдавав пекельного вогню з «градів». Було дуже багато поранених і багато втрат. Після надання допомоги, дівчата з чорними мішками йшли по лінії вогню збирати частини тіл загиблих воїнів….
Страшенно боялися, що не виживуть під зливами вогню, але йшли вперед. Переживали за кожного пораненого і робили все можливе й неможливе, щоб зберегти його життя. Як і перед війною, мали багато обов’язків і все встигали. «Ну, випала нам така доля. Що тепер…», так відповіли сестри на запитання кореспондента газети «Час Київщини» Вікторії Ляховець.
Сухий перелік обов’язків, що їх виконували Вікторія і Наталя – стабілізація, надання першої медичної допомоги під час поранення, евакуація до медичного закладу; супровід важкопоранених до центральних госпіталів; надання першої допомоги, стабілізація та життєзабезпечення поранених на вогневих позиціях; пошук та вивезення тіл загиблих з лінії вогню і передача їх для подальшої ідентифікації та процедури оформлення.
Дівчата демобілізовані у березні 2015. Наталя Люта (на 5 хвилин старша з двійнят) і Вікторія Дудіна зараз одружені і знаходяться у декретних відпустках.