За поданням ГО «Сумське морське зібрання» капітана першого рангу Удовенка Петра Івановича було нагороджено медаллю «За збереження історії».
За поданням ГО «Сумське морське зібрання» капітана першого рангу Удовенка Петра Івановича було нагороджено медаллю «За збереження історії».

Артикул: ВТО_

За поданням ГО «Сумське морське зібрання» капітана першого рангу Удовенка Петра Івановича було нагороджено медаллю «За збереження історії».

 

Удовенко Петро Іванович

 

34,5 років прослужив на надводних кораблях, атомних підводних човнах, у навчальних закладах флоту та Збройних Сил України. Воєнно-Морський Флот визначив його життєвий шлях і загартував життєву позицію.

Народився Петро Іванович 18 квітня 1944 року в селі Сошників, Бориспільського району, Київської області. Полум’я війни спотворило його рідне село, спалило дім і все господарство його батьків.

В 1961 році Петро закінчив Старинську середню школу. В тому ж році вступає до Технічного училища № 4 міста Магнітогорська. Після закінчення училища рік працював машиністом автокрану 5 розряду.

В червні 1963 року призваний на строкову службу на флот. Закінчив Школу зв’язку Тихоокеанського флоту на острові Руський. В березні 1964 року направлений служити на новітній, на той час, ракетний крейсер “Адмірал Фокін” радіотелеграфістом.

Восени того ж року на крейсері у складі Експедиції особливого призначення здійснив перехід Північним морським шляхом на Тихоокеанський флот.

Під час строкової служби неодноразово ходив на крейсері у далекі походи, виконував бойові завдання. Як доброволець, приймав участь у наданні допомоги  В’єтнаму, народ якого боровся за свою незалежність.

Під кінець строкової служби, в серпні 1967 року поступив навчатися до Київського вищого воєнно-морського політичного училища, яке закінчив  в липні 1971 року з відзнакою.

Офіцерську службу почав на Північному флоті, на крейсері “Олександр Невський”.

У лютому - березні 1972 року приймав участь у порятунку підводного човна атомного з балістичними ракетами на борту К-19, що потерпав від пожежі в Північній Атлантиці.

З жовтня 1973 року по жовтень 1980 року проходив службу на атомних підводних човнах 3-ї дивізії АПЧ, що базувалася у Західній Ліці. Разом з екіпажем АПЧ неодноразово виконував завдання бойової службі в різних частинах Північного і Атлантичного океанів.

В 1979 році виводив АПЧ із заводу міста Ленінград, нині Санкт-Петербург, по Біломоро-Балтійському каналу в Біле море. У складі екіпажу брав участь у проведенні державних випробувань та введенні АПЧ до бойового складу Північного флоту.

З 1975 по 1979 заочно навчався у Воєнно-політичній академії на військово-педагогічному факультеті.

В жовтні 1980 року за станом здоров’я переведений у Київське ВВПМУ на кафедру історії викладачем. У червні 1985 року, захистив дисертацію кандидата історичних наук.

В лютому 1992 року прийняв присягу на вірність народу України.

В 1993 році на добровільних засадах ввійшов до групи педагогів по розробці документів для створення нового навчального закладу Збройних Сил України. В червні 1994 року призначений начальником (деканом) соціально-психологічного факультету новоствореного Київського військового гуманітарного інституту.

За роки перебування на посаді начальника факультету неодноразово зустрічався з представниками збройних сил США і НАТО, брав участь у розробці концепції розбудови Збройних Сил України та її Військово-Морських Сил.

В листопаді 1997 року звільнений із лав Збройних Сил України за станом здоров’я.

Після звільнення в запас Петро Іванович працював в інститутах - заступником з наукової і методичної роботи; у Міжнародному центрі перспективних досліджень - експертом і керівником проекту з партійної політики; у Центрі воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України - старшим науковим працівником. 
За роки служби і праці особисто та у співавторстві з колегами підготовлено і надруковано понад 150 наукових праць українською, російською та англійською мовами. Автор декількох книг по історії України та Флоту.

Понад 20 разів був нагороджений державними, відомчими та громадськими відзнаками.

На сьогодні Петро Іванович є членом громадських організацій ветеранів – підводників України та членом президії Всеукраїнського міжконфесійного релігійного християнсько-військового Братства. Брав активну участь у розробці концепції діяльності військових капеланів Збройних Сил України та підготовці військових капеланів.

 




Замовити орденські планки ви можете на сайті: planki.org


Замовляйте ідентифікаційні жетони на сайті: www.tokens.com.ua