ІСЛАНДІЯ - УКРАЇНА: ЗДОБУТКИ І НАГОРОДИ
ІСЛАНДІЯ - УКРАЇНА: ЗДОБУТКИ І НАГОРОДИ

Артикул: ВТО_



Поруч із гімном, гербом та прапором, нагородна система є тим символом, за яким державу пізнають у світі. Скажемо більше: є країни, що досі не мають офіційно встановленого герба держави, але їхні нагороди відомі усьому цивілізованому світові – Франція, наприклад…

В епоху змін ми часто апелюємо до досвіду інших держав. Це природно – ми прагнемо кращого. За взірець, завичай, беремо класичні демократії Європи й Сполучені Штати Америки. Сьогодні, коли питання щодо реформи нагородної системи нашої держави стоїть руба, ми не маємо права обмежуватися «малим джентльменським набором».

У світі є чимало країн, які згадують час від часу. Ісландія – одна з них.  Найсвіжіший сплеск інтересу до цієї острівної держави спричинила приголомшлива перемога ісландських футболістів над збірною батьківщини «копаного м’яча» - Англії – на Євро-2016. Але що ми знали про Ісландію до 28 червня 2016 року?

Далеко не кожен згадає, що 2007 року ООН офіційно визнало цю державу – площею з пів-Білорусі та населенням, як на Троєщині, – кращою у світі для життя. Заледве не найзначущою подією ХХІ століття, пов’язаною з Ісландією, було виверження вулкану з невимовною назвою Ейяфьятлайокудль навесні 2010 року – авіакомпаніям він тоді завдав вельми відчутні збитки. А що нам повідає статистика?

 

 

Україна

Ісландія

Територія, км2

603.549

103.125

Населення, осіб

бл. 42.500.000

334.300

ВВП (номінальний), млрд. $ - оціночно

83,5

12,4

ВВП (на душу населення), $ - оціночно

1.854

36.320

Місце у рейтингу індекса розвитку людського потенціалу

81

13

Місце у рейтингу сприйняття корупції (2015)

130

13

Рік визнання країни кращою для проживання – з точки зору ООН

все ще попереду

2007

Чисельність збройних сил, осіб

190.000

0

Кількість орденів у системі державних нагород

11

1

 

Досвідчені політологи із задоволенням розкажуть про те, що після світової економічної кризи 2008 р. Ісландія, провівши референдум, відмовилася погашати борги приватних банків перед британськими та нідерландськими кредиторами. Міжнародні фінансові інституції були приголомшені: «Ви перетворюєтеся на Північну Кубу!» Відповідь ісландського президента була не менш креативною: «Це все ж таки краще за Північне Гаїті!» Аби закріпити успіх та убезпечити себе на майбутнє, у 2011-2012 рр. ісландці методом всенародної творчості прописали нову конституцію: 950 громадян, обраних Національною Асамблеєю за лотерейним принципом, взялися в режимі on-line обговорювати пропозиції, що надходили через Facebook та Twitter. Звіт про роботу нова команда законотворців подавала щотижнево – природно, у Youtube. Остаточно «відшліфувала» новий основний закон Конституційна рада у складі 25 осіб – претенденти на членство у цьому органі мали подати підписи 30 співгромадян та заявити про свою позапартійність. І ці дві дюжини непрофесіоналів – рибалок, лікарів та домогосподарок (пригадуєте: «Кожна кухарка повинна вміти керувати державою!») опрацювали документ, який схвалила переважна більшість ісландців!

 

Завдяки блогеру-гострослову, який не без соленого слівця описав «Тріскові війни», ми можемо оцінити віртуозну політику Ісландії, яка у 1958-1976 рр. за три кроки збільшила свою виключну економічну зону з 4 до 12, потім до 50, а згодом і до 200 морських миль. Порівняйте цю скандинавську впертість із толерантно-ганебним програшем суперечки щодо шельфу чорноморського острову Зміїний!

 

Втім, не лише погрозами геополітичного дрейфу вбік СРСР Ісландія тоді досягла успіху: кораблі Берегової охорони країни нащадків берсерків не оминали нагоди «потертися бочком» з фрегатами «володарки морів», які Великобританія слала задля захисту власних риболовецьких траулерів. З самими ж рибалками ісландські моряки чинили ще менш толерантно: за допомогою спеціальних буксированих гаків вони хвацько рвали тенета приголомшених британців.

 

У нас навіть за обставин меншої драматичності напевне б вигадали якусь медаль – що-небудь у стилі «За звільнення тріски», «За морський віджим» чи, як мінімум, «За обрізання ворожих тенетів». Проте, ісландська фалеристика відреагувала на очевидні перемоги у трьох (!) «Тріскових війнах» нордичним мовчанням – жодної спеціальної відзнаки тоді встановлено не було.

 

Загалом, нагородна система Ісландії вражає своєю лаконічністю та суворою простотою. Цій островній державі вистачає одного-єдиного ордена – ордена Сокола. Орден встановив ще 1921 року данський король Христіан Х  Ісландія тоді перебувала під його правлінням.  1944 року, після здобуття остаточної незалежності і проголошення республіки, орден зберігся у нагородній системі Ісландії – з його відзнак лише політкоректно прибрали корону, а вензель монарха замінили датою проголошення державного суверенітету.

 

                                                  

 

Орден має чотири ступені. Право носіння орденського колара має лише президент республіки. Щорічно відбувається заледве 30 нагороджень – зазвичай, вони припадають на 1 січня і 17 червня (День Незалежності). Реєстр нагороджених є у відкритому доступі на сайті глави держави – там вказані імена всіх кавалерів, починаючи з 1921 (!) року. Нагороджувати можуть як окремих осіб, так і колективи – так у 2008 р. ордена (одного на всіх) була удостоєна олімпійська збірна Ісландії по гандболу, яка здобула у Пекіні «срібло».

Нагородна система Ісландії – на відміну від української - обходиться без «жіночих» орденів. Гендерний баланс забезпечується тим, що жінкам нагороди вручають на стрічці, складеній у бант, а не п’ятикутником – як чоловікам.

Статус державної нагороди має двоступеневий Хрест Ісландського Червоного Хреста. З моменту заснування у 1949 р. він надавався 67 разів (18 – «золотого» і 49 – «срібного» ступеня).

Президентська Медаль Пошани, встановлена 1954 року, слугує нагородою за бездоганну службу чи особливі заслуги.

 

                                                   

 

 

Встановлена 1950 року Медаль за порятунок життя має два ступеня – срібний та золотий. Наявність такої медалі у нагородній системі острівної держави є цілком виправданою – море завжди таїть небезпеку.

Давно стала сторінкою історії Пам’ятна медаль Відновлення Республіки – 1944 року нею були нагороджені 70 осіб (з них 52 депутати Альтінгу – місцевого парламенту). Всього у США на ісландське замовлення було викарбувано 75 таких відзнак.

Встановлена 1965 року Скаутська відзнака для молоді вручається президентом ісландським громадянам віком 17-20 років за заслуги у суспільно-політичній діяльності.

З 1996 р. відбуваються нагородження Президентським Заохоченням для юних ісландців – ним вшановуються діти, які проявили себе у спорті, науці, мистецтвах або у громадському житті – зокрема, за стійкість у боротьбі з власними важкими хворбами, що вважається вагомою суспільною заслугою. Відзнака має вигляд художньо оформленого диплома.

 

                            

 

2004 року була встановлена Медаль підрозділів врегулювання кризових ситуацій. Але після півсотні нагороджень, у серпні 2005 року, медаль було скасовано – влада дійшла висновку, що для нагородження ісландських миротворців цілком достатньо існуючих медалей ООН та НАТО.

В Ісландії існує також декілька галузевих премій – літературна, інноваційна та економічна. Характерно, що початково літературна премія була заснована 1989 року Асоціацією ісландських видавців – як громадське відзначення, але згодом її статус змінився.

І ще: жодних відомчих орденів або медалей у наймілітарізованіших структурах Ісландії – береговій охороні та поліції (армії там просто немає!) – не існує. Звичайно, відсутність відзнак на парадних одностроях дещо спантеличує, але що взяти з країни гейзерів та тролів?

Можливо, комусь нагородна система Ісландії здаватиметься надмірно скупою, але ж у відсутності внутрішньої логіки їй не відмовиш! Можливо, й нам варто поміркувати про реформування вітчизняної нагородної системи у напрямку «Краще менше – але краще»?

Звичайно, хтось може закинути, що є в Україні проблеми більш нагальні, ніж реформа нагородної системи. Ми ж беремося за той комплекс питань, на якому розуміємося – на знакових системах, які створюють стійке сприйняття образу України у світі та заохочують наших співгромадян на нові звитяжні вчинки. Тож кожен звідусіль – розбудовуємо Україну!

 

Олександр Сопов, Максим Царенко

(Стаття надрукована 5 серпня 2016 р. у газеті Верховної Ради України "Голос України")

 




Замовити орденські планки ви можете на сайті: orden.com.ua


Замовляйте ідентифікаційні жетони на сайті: www.tokens.com.ua