|[ 11 квітня 2019 ]| Останній путь Воїна.
|[ 11 квітня 2019 ]| Останній путь Воїна.

Артикул: ВТО_314-2

23 березня, на Краснопільському кладовищі попрощалися із Сергієм Валахом, воїном славетної 93 ОМБр «Холодний Яр».

Сергій Вадимович Валах (позивний «Борода») народився 17.12.1984 року у Дніпрі. 2002 року закінчив 11 класів загальноосвітньої школи №76, після чого був призваний на строкову службу, яку проходив на посаді механіка-водія у військах ППО. Демобілізувавшись у 2004 році, Сергій працював водієм-експедитором та охоронцем у приватній охоронній фірмі.

02.04.2014 року Сергій був мобілізований до лав ЗСУ та з 1 червня того ж року виконував бойові завдання у зоні проведення Антитерористичної операції, демобілізувався 20.03.2015 року. У складі першої зведеної роти 93 ОМБр «Борода» пройшов усі кола пекла, але пройшов їх, посміхаючись та з викликом дивлячись в очі смерті. Брав безпосередню участь у бойових діях в районах Карлівки, Добропілля, Авдіївки, Тоненького, Пісків, Слов’янська та Краматорська. Також забезпечував прикриття конвоїв, що йшли смертельно небезпечними шляхами до Донецького аеропорту. Отримав контузію, але пролікувався та повернувся до своїх.

У 2015 році він одружився, дружина мала сина від першого шлюбу, якого Сергій полюбив та виховував, як свого рідного.

15.02.2016 року Сергій підписав із ЗСУ контракт. У травні 2017 року дістав важкі осколкові поранення спини внаслідок підриву на розтяжці, але інвалідність Сергію не дали, тому після лікування та реабілітації він знову повернувся на фронт.

Наприкінці літа 2017 «Борода» вступив до заочного відділення Кропивницького будівельного коледжу на спеціальність "Будівництво та експлуатація будівель та споруд", у якому мав би отримати фах "технік-будівельник". Він мріяв повернутися додому та дочекатися народження вже своєї дитини, завершити навчання (захист диплому мав би бути взимку 2019-20 років), розпочати власну справу, займатися своєю улюбленою риболовлею.

Востаннє Сергій підписав контракт із Жовтневим РВК міста Дніпро 01.12.2017 року. Старший солдат, старший оператор 1 розвідувального відділення 1 розвідувального взводу розвідувальної роти 93 окремої механізованої бригади. Воїн віддав 5 років війні. 5 довгих років він перебував на захисті спокою свого народу, і невідомо, чи є будь - яке більше досягнення, що варте шани та поваги. Невідомо, коли ця війна скінчиться, але є впевненість, що коли б це не трапилося, Сергій зустрів би її завершення, тримаючи напоготові свою зброю.

Загинув Сергій 20 березня у районі міста Авдіївка, Донецької області внаслідок підриву бойової машини на міні, зазнавши опіків тіла 4 ступеня, які виявилися несумісні з життям.

Поховали Воїна 23 березня на Краснопільському кладовищі Дніпра. У нього залишилися батьки, сестра, вагітна дружина та син.

За роки служби Сергій отримав нагороди: "За оборону рідної держави", "Захисник Вітчизни", "За оборону Донецького аеропорту", "За військову службу Україні", "За оборону країни", "За хоробрість у бою". Про останню нагороду Сергій Вадимович навіть не встиг дізнатися, її вручили дружині вже після його загибелі.

Помоліться за воїнів, щоб Господь оберігав їх і вони з перемогою повернулися додому. Помоліться за загиблих, щоб Господь оселив їх в місті світлім, місті квітучим, місті спокою. Помоліться за матерів і жінок, щоб Господь дав їм сили пережити розлуку і втрати. Помоліться за Україну, за нас і нашу Перемогу. Господи, помилуй нас!




Замовити орденські планки ви можете на сайті: planki.org


Замовляйте ідентифікаційні жетони на сайті: www.tokens.com.ua