|[ 11 грудня 2019 ]| Нагородження Хрестом Калниша.
|[ 11 грудня 2019 ]| Нагородження Хрестом Калниша.

9 грудня в м. Знам’янка, Кіровоградської області, за поданням громадської організації «Сумське морське зібрання», за вірність військовій присязі народу України, виявивши взірець мужності та незламності переконань при виконанні військового обов’язку в умовах, пов’язаних з ризиком для життя, був нагороджений знаком народної пошани Хрестом Петра Калнишевського «За гідність у полоні» (№76) Нікітін Микола Миколайович.

Вручив хрест дружині воїна – Олені завідувач сектору запобігання і виявлення корупції, режимно-секретної, мобілізаційної роботи та контролю апарату Знам'янської РДА, заступник голови Знам’янської спілки учасників АТО, ветеран АТО, підполковник Сєргєєв Олексій Юрійович.

Нікітін Микола Миколайович до війни проживав та працював на Донбасі. Активний учасник Донецького Майдану. Патріот України був активним протидійником проросійським тітушкам (розгін прибічників «ДНР» на 20 БП – поміж н.п. Торез та Шахтарськ). Але з приходом роССійської чуми, був вимушений покинути Торез.

Вступив до лав батальйону «Донбас» (стрілець роти охорони спеціального призначення). Підготовка на базі 169 ГНЦ СВ ЗСУ (смт. Десна) і 17 липня передислокація до Артемівська. Через три дні – штурм та визволення м. Попасна.

10 серпня добровольчі підрозділи «Донбас», «Азов», «Правий сектор», та «Шахтарськ» увійшли до Іловайської «зони». Східну частину Іловайська було взято під контроль, організовано зачистку, у ході якої знищено 3 блокпости та 4 вогневі точки терористів. До ранку 19 серпня більшу частину території міста було взято під контроль силами АТО. Але вже після 22 години, після важкого бою, батальйон зазнав втрат та змушений був відійти.

Зранку 29 серпня бійці батальйону разом з іншими українськими формуваннями почали вихід з оточеного Іловайська заздалегідь оговореним маршрутом — «зеленим коридором».

Колону українських військ почали обстрілювати, коли бійці «Донбасу» дісталися села Червоносільського. Українські сили змогли вибити росіян з села і протриматися там до 30 серпня.

Проте залишаючись відрізаними від основних військ, і маючи важкопоранених побратимів, більшість українських сил у Червоносільському потрапила до полону. Кількість полонених бійців батальйону «Донбас» становило 98 осіб, понад 100 бійців — поранені.

31 серпня Микола Нікітін разом з побратимами потрапив у підвал Донецького СБУ. Приміщення не мало а ні вентиляції, а ні туалетів.

Перші три дні голодували. Після приносили їжу зі сміттям (похлебка була з соляркою). Постійні допити, побої, тортури… Періодична обробка психологами.

Через місяць перша зустріч з представниками місії ОБСЄ.

10 жовтня - зустріч з Володимиром Рубаном – головою ГО «Офіцерський корпус». В той день було звільнено шістьох полонених ЗСУ та Миколу Нікітіна.

І нарешті – воля. Тривалий час важко було звикнути до мирного життя. Ходіння по власним кабінетам, сбір документів для отримання УБД, психологічна реабілітація. І головне – підтримка рідних та близьких.

З часом Микола очолив Знам’янську спілку учасників АТО.

3 березня 2015 року Микола Нікітін був звільнений з лав НГУ за станом здоров’я.  Але з червня 2019 року, пройшовши реабілітацію, знову в строю – в лавах 93 окремої механізованої бригади «Холодний Яр».

 




Замовити орденські планки ви можете на сайті: orden.com.ua


Замовляйте ідентифікаційні жетони на сайті: www.tokens.com.ua