|[ 06 жовтня 2019 ]| Ніхто крім них!
|[ 06 жовтня 2019 ]| Ніхто крім них!

37 окремий мотопіхотний батальйон «Запоріжжя» (37 ОМПБ, в/ч А3137, пп В6266) —батальйон ЗСУ, початково створений як 37 БТрО на території Запорізької області.

 Нагрудний знак «37 ОМПБ».

Відзнаку розроблено колективом Виробничо-творчого об’єднання «Орден».
Нагородження проводиться за поданням командира батальйону.

Дата створення батальйону – 4 вересня 2014 року. Командир батальйону – підполковник Лобас Олександр Анатолійович. Батальйон створений на базі обласної громадської організації “Ніхто крім нас”.

Спочатку батальйон був укомплектований з добровольців Запорізької, Дніпропетровської і Донецької областей. Первинний формат батальйону – батальйон територіальної оборони Запорізької області. Надалі батальйон був переведений під юрисдикцію МОУ з привласненням назви  «37 Окремий Мотопіхотний Батальйон».

4 вересня 2014 року була підписана директива Генерального штабу, яка офіційно затвердила 37 БТрО у складі Сухопутних військ ЗСУ, що дозволило вїйськкоматам Запоріжжя розпочати комплектування нового підрозділу в добровільному порядку (за контрактом) та за призовом під час мобілізації. Наприкінці жовтня батальйон був повністю укомплектований, особовий склад пройшов належний вишкіл. На 22 вересня в батальйон було зараховано 250 добровольців із яких 115 новобранців ще не служили у ЗСУ. В урочистій обстановці вони склали Присягу на вірність народу України.

З перших днів існування батальйону розпочалася інтенсивна бойова підготовка особового складу на полігоні по місту його постійної дислокації. Наприкінці жовтня 37 БТрО вирушив в зону проведення АТО на сході України, де розпочав свою діяльність із забезпечення проведення виборів до Верховної Ради на звільнених територіях. В листопаді бійці 37 БТрО діяли в районі Донецького аеропорту. Частину з них наприкінці листопада перекинули під Дебальцеве.

10 листопада 2014 року під час транспортування до лікарні від втрати крові після отриманих важких поранень в спину та ноги в наслідок мінометного обстрілу російськими збройними формуваннями блокпосту в районі міста Авдіївка поблизу Донецького аеропорту помер Ломейко Андрій Вікторович. 14 листопада загинув Швачко Роман Олександрович ("Анархіст").

У листопаді 2014 року 37 батальйон було реорганізовано у 37 окремий мотопіхотний батальйон 93 дніпропетровської механізованої бригади.

5 квітня 2015 року поблизу с. Широкине (Донецька область), підірвавшись на протитанковій міні, загинув Щербак Дмитро Дмитрович («Пілот»). Разом з Дмитром загинув Макеєв Олег Миколайович («Борода»).

У травні 2015 року 37 окремий мотопіхотний батальйон було переведено до складу 56 окремої мотопіхотної бригади, що дислокується в смт. Мирне, Мелітопольського району, Запорізької області.

25 червня 2015 року близько полудня під Комінтерновим розвідувальна група потрапила в засідку та вступила у ближній бій з противником. Солдат Анатолій Дубовик лишився прикривати відхід побратимів, відстрілювався до останнього. Дистанція між розвідгрупою та терористами була близько 10 метрів, бій тривав приблизно 15 хвилин. Анатолій зазнав поранення осколком у голову від обстрілу з РПГ. Евакуйований до Маріуполя, врятувати життя не вдалося, помер через 2 години.

З жовтня 2015 група під керівництвом Романа Карася отримала бойове завдання перетнути річку Кальміус та, не виходячи на територію, контрольовану терористами, зайняти пости для спостереження за їх діями. 4 жовтня троє бійців 37 батальйону вирушили на виручку побратимам з батальйону «Донбас», які підірвалися на міні в секторі «М» поблизу села Павлопіль, Волноваського району. Під час руху військовики підірвалися на «розтяжці» з міною біля села Пищевик. 4 жовтня Роман Карась загинув, решта зазнали поранень.

27 жовтня під час несення служби в районі с. Кременівка, Нікольський район, Донецька область помер Міщенко Руслан Вікторович.

15 лютого 2016 року трагічно загинув солдат Танський Вадим Юрійович.

Воронов Дмитро Станіславович - загинув 2 березня під час несення служби поблизу с. Касянівка, Володарського району, Донецької області.

5 квітня 2015 року дістав важкі поранення Замотаєв Геннадій Георгійович («Пчєла») в результаті підриву машини на міні під Широкиним, життя Геннадія врятували. Помер 12 березня 2016 року через відрив тромбу.

Богданов Денис Матвійович загинув 29 травня під час пересування від ВОП в районі с. Гнутове для заняття вигідної позиції потрапивши під мінометний обстріл.

Ткаченко Олександр Іванович - трагічно загинув 22 червня в районі с. Новоселівка, Волноваського району, Донецької області.

Самойлович Максим Олександрович («Сом») - загинув 12 вересня на Маріупольському напрямку, поблизу села Чермалик (Донецька область) під час обстрілу з САУ 2С1 «Гвоздика».

Сазонов Леонід Олександрович («Борода») - трагічно загинув 15 лютого 2017 року в районі смт. Донське, Волноваського району, Донецької області.

Французан Ігор Леонтійович - надвечір 6 червня 2018 року ворожа ДРГ спробувала оточити взводний опорний пункт ЗСУ в районі с. Піски під Донецьком, але була помічена. Військовослужбовці передового спостережного посту вступили у бойове зіткнення. Резервна група бійців у складі чотирьох чоловік почала переслідування противника, однак натрапила на заміновану ділянку. Стався вибух, внаслідок якого загинули двоє бійців – Ігор та солдат Литковець Степан Леонідович.

 

 

 

 

 

 




Замовити орденські планки ви можете на сайті: planki.org


Замовляйте ідентифікаційні жетони на сайті: www.tokens.com.ua